Н.Винграновский, укр. поэт, 1936-2004гг.
~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~
Сама собою реченька течёт,
малюсенькая речка, узенькой ладошкой.
Она Днепра большого крошечная дочка,
даже названия не дали ей ещё.
Она течёт по грядке и под клёном,
и наша хата пахнет ей борщом.
Звенит над нею небо синим звоном,
и тучки разливаются дождём.
Она течёт тихонько для меня и клёна,
её я вижу даже когда сплю.
Речушку эту и на грядке, и под клёном
как папу с мамой, и как мёд люблю!
Март, 2018г
*******************************************
Оригінал
Сама собою річка ця тече,
Маленька річечка, вузенька, як долоня.
Ця річечка Дніпра тихенька синя доня,
Маленька донечка без імені іще.
Вона тече в городі в нас під кленом,
І наша хата пахне їй борщем.
Цвіте над нею небо здоровенно
Солодкими хмаринами з дощем.
Ця річечка тече для клена і для мене,
Її й тоді я бачу, коли сплю.
Я річечку оцю в городі в нас під кленом
Як тата й маму і як мед люблю.
1958р