Холодно

Стефан Колочавин
Холодні краплі стукають в вікно,
Неначе ти колись вночі, давно,
Коли ми вперше залишились вдвох,
Коли зробили цей останній крок,
І не забути, ту по тілу дрож,
Та це - не ти, це - просто пізній дощ
Тебе нема, але у серці ти,
Не вірю, що не схочеш ти прийти!

Холодно і ранком, і вночі,
Холодно, і тілу, і душі,
Холодно, але я вірю все ж,
Що знову ти зігрієш, ти прийдеш!

Холодний вітер виє, наче вовк,
Хоча здавалось - він давно замовк,
І зграя вовча виє у душі,
Шкребуть на серці почуття-ножі
Здається краплі, вже холодний лід,
Шукаю я у пам‘яті твій слід,
Бо він, як полум‘я, що топить сніг,
Бо лиш з тобою милий весь цей світ!

Холодно і ранком, і вночі,
Холодно, і тілу, і душі,
Холодно, але я вірю все ж,
Що знову ти зігрієш, ти прийдеш!