О, як затамувати ті зітхання,
Що серце так роз’ятрюють твоє?
Як розгнуздати всі свої бажання
Кохання відпустити в світ своє?
Тонула щоб, у річці мов ручай,
В тобі. ..О, найчудовіший з усіх.
Щоб невигойна та гірка печаль
Зчезала геть під зливу слів твоїх.
Залоскочу вуста я поцілунком,
Загомоню усі твої жалі.
Напій мене своїм солодким трунком,
Поки' не відлітають журавлі.
Я засвічусь тобі, як місяць зорям,
Я подолаю горе і нудьгу.
Світи для мене світлом неозорим,
Неси пісні у весняну югу!