Я рядом...

Мироненко Сергей Минск -2
По мотивам произведения:
http://www.stihi.ru/2014/02/15/6055
"Я поруч"
(Ольга Заря)

Оригинал:

Ну, здрастуй, хлопчик, мій малюк,
Сховалось сонечко за грати…
Зітхаю - чути серця стук ,
Не сплю, навіщо серцю втрати...

Так, я, можливо, не права,
Таке було вже не впервинку…
Де особливі ті слова,
Щоб нам з'єднати половинки…

Де ті думкИ, де вчинки ті,
Щоб все до серця повернути…
Пробач, хоч краплю посвіти,
Твоє мовчання, наче пута.

Замружся, ніби вовченя,
Та поспішай на запах сонця…
Як сумно нам на схилі дня
В свої дивитися віконця.

Як врятувати первоцвіт,
Ці мляві проліски в підвалі.
Який навколо — дивний світ,
Де в небі зорі запалали…

Притулок мій — в твоїх плечах,
Всю ніч стояла б я з тобою…
Зігрій мене, і на очах –
Я знову стану — золотою.

Не переплутає ніяк
Наш щирий ангел душ світіння…
Я твій настояний коньяк,
«Імператриця і богиня»…

Мій вітерець ковзне до вух
І поверне у перенісся…
Ти народився, милий Друг,
Я поруч - бачиш… ти вже снишся…
==============================

Я рядом...
Из цикла «ДРУГИМИ СЛОВАМИ»

Ну, здравствуй, мальчик, милый друг,
Укрылось солнышко за тучи ...
Стихаю - слышу сердца стук,
Не сплю, потеря сердце мучит ...

Да, я, возможно, не права,
Такое было не в новинку ...
Где те особые слова,
Чтобы снова слились половинки ...

Где мысли, где поступки те,
Чтоб сердцу дать любви минуты ...
Прости, хоть каплю посвети:
Твое молчание - как путы.

Волчонком глянь из-под бровей, 
И поспеши на запах солнца ...
Как грустно нам на склоне дней
Смотреть в пустынные оконца.

Как нам спасти тот первоцвет,
Подснежник, что увял в подвале.
Смотри, вокруг прекрасный свет,
Где в небе звезды запылали ...

Приют мой - на твоих плечах,
Всю ночь стояла бы с тобою ...
Согрей меня, и на глазах -
Я снова стану - золотою.

Не перепутает никак
Наш ангел душ огни отныне ...
Я твой настоянный коньяк,
«Императрица и богиня» ...

Я ветерком скользну вокруг,
Лицо любимое лаская....
Вот ты родился, милый Друг,
Я рядом… - ты мне снишься в мае ...