Дівчинка
Вітер тріпоче коси,
Сонце із небом грає,
Дівчинка голобоса
Ходе собі й питає,
серед тополь і кленів
постерів і реклами,
де знайти край казковий,
Де подарують маму?
Вже моя сьома осінь,
Злими прийшла вітрами,
Зливами повмивала
Золотоверхі храми,
Сливи і абрикоси,
Та і вони не знали...
Вітер тріпоче коси,
Сонце закрили хмари.
Вчора вірші читала,
Люди кидали гроші,
Та я не витрачала,
Хоч і голодна досі,
Все поскладала в ничку
Щастячка донестями,
Може знайду крамничку,
Де продаються мами,
Люди казали хресться.
Кожного дня молися,
Вже і колінця стерла,
Мама ще не з'явилась.
Може не так молилась?
Може молилась мало?
Що ж тому Богу треба,
Хто його в біса знає!
Вітер тріпоче коси,
Сонце із небом грає.
Мабуть і досі Єві
Яблуко пам'ятає.