Звалилося небо на землю,
Стихія б'є у литаври.
За блискавкой грім звуко-тінню,
Пустують у хмарах кентаври.
Немов на палаючій бочці,
В середині кола вогнів,
В розхристаній навстіж сорочці
Стою я під градом мечів.
Крок вправо, крок вліво і прірва-
Голодного звіра оскал!
Жахливої лопаті млина !
Замешкав, моргнув та пропав ...