Коли ми буди молодими,
Так було все просто и легко.
Коли ми були молодими,
У часі губились ми дех-то!
Здавалося час нескінченний,
Ми плани свої будували,
А діяли швидко й надхненно,
Про вік взагалі забували.
Навчалися, гризли науку,
Свій досвід по крихтам збирали,
Летіли у часі як з луків,
Та цього ми не помічали.
А час пролетів непомітно,
Де молодість ділась шалена?!
Зів'яло все те, що так квітло,
Пожовкло, що бУло зелене.
Підкралися роки осінні,
Нема поспішати потреби,
Життя чи ми в тому є винні?!
Нам жити по-новому треба.
Як сумно на все споглядати,
Вже все головне пролетіло,
В роках незбагненні нам дати,
Від часу вже стомлене тіло.
Майбутнє лякає щоденно,
Минулого вже не покличеш,
Лишилося лише буденне,
Та згадки, які не полишиш.