І старовинна пісня незабута,
І дощ, що у вікно співа вночі,
І невловимих рук тонка отрута –
Цих рук, в найтоншому скрипковому ключі.
І блискавичні поглядів прелюдії,
І безнадійних мрій морський простір,
І те, що грішні і прекрасні люди –
О, як мене затягує в цей вир!
І музика летить по всьому світу,
І неспокій, і вітер, і весна…
Я можу тільки про одне просити:
Нехай ніколи не згаса вона!
1995