Свiтанок

Таланна Соколенко
Ніч минула. Нема ще нікого.
Сонце сходить і обрій горить.
Розкажи, соловейку, про Нього...
Моє Сонце іще, мабуть, спить.

Ніч минула. Пройшла непомітно.
День вступає у власні права.
І сьогодні Його я зустріну,
І надія моя ожива.

Розійшлись всі по клопотах денних,
Соловейко іще не затих.
В тиші скрипнули десь хатні двері,
День ступив і на їхній поріг.

Ту зорю, що постука в віконце,
Соловейком зустрів рідний край.
Я чекаю. Зійди, моє Сонце!
Шлях до Тебе промінням осяй!