Спасибі Богу за любов крилату,
Яка звела колись моїх батьків:
Директора і піонервожату,
Найкращих, найрідніших вчителів.
Батькам своїм я буду вдячна вічно,
Що в мить, коли вагалась, де піти,
Сказали: "Доню, йди в педагогічний,
Потрібна людям завжди будеш ти".
Не говорила вголос я ніколи,
Та часом я замислююсь про те,
Що я, мабуть, не зможу кинуть школу..
Вона для мене - ніби щось святе.