Розтерзане тiло пекло, мов вогонь...

Розтерзане тіло пеклО, мов вогонь,
Та воїни рани хітоном покрили.
А потім той біль ще накрили хрестом
І йти на Голгофу Ісусу звеліли.

Йшов шляхом скорботи Він, нісши хреста.
Не витримав...Впав, бо залишили сили.
Та треба вставати - Голгофа чека!
На ній стільки люду навічно спочили.

Ішов не в лікарню, щоб біль вгамувать,
Де можуть спасти, укріпить, обезболить.
Ішов, щоб прибили Його до хреста,
Самого Себе йшов у жертву приносить.

З Голгофи до неба- рукою дістать,
Так близько, як більше ніде на планеті.
Голгофа -то Твій, мій Господь, п'єдестал,-
На ньому Ти спас усіх смертних від смерті!

Голгофа - то смерть. Та для мене - життя,
На ній перемогу Спаситель отримав.
Він гріх мій Собою прибив до хреста
Й на ньому кров Господа мОго пролилась.

Голгофа - і знову я в Божім саду,
В Едемі, як було до гріхопадІння.
Я поруч із Батьком Небесним іду,
Бо нас примирила смерть Божого Сина.

Не буде розлуки вже більше повік,
Ім'я бо моє на Господніх долонях!
Мене мій Спаситель додому привів,
Я в дусі посаджена з Богом на троні!

...Голгофа - це страшно, це сльози і біль.
Це місце, де Божого Сина розп'Ято.
Тут час розгубився, спинивши свій біг.
Голгофа - кінець...Та для мене - ПОЧАТОК!


Рецензии