Сховай мене під листям в хащах.
Залий мої рясні сліди дощем.
Мені не вперше намокати наскрізь,
не користуючись плащем.
Зітри мене як хибну крапку
і намалюй питання знак.
Бо між голок опалих сосен
моє життя неначе птах.
Вже на воду пустились кораблі-
засушені, від старості, листочки.
Вже місць не має вільних на землі,
бо там опалі шишки та грибочки.
Тож я прилягу тут у низині,
іще живі душі струмочки.
Та трохи най побуду в тишині,
щоб стало сили на нові рядочки
02.10.2014 "Лісничий"