От і все,
Чи то повінь, чи то час несе
Так ніжно, та в теплих обіймах
Минули роки, минув страх.
А життя несе в шматочку твоєї Душі коханий,
Твій подих чую за тисячі міль, жаданий
Ти і досі, наче вчора була ніч,
А стільки в минулому лишилося узбіч.
Все минається,
Все забувається,
Та тільки та мить,
Заставляла перешкоди бороти і жить.
Темна ніч над нами звисає,
Любов не згасає,
Світанком запахло коханий,
Ти в досвіток вбраний.
От і все, світанок на дворі,
Пройдений шлях в горі,
Не дав кохання згубити,
Бо зуміли життя полюбити.