Образились. Дрібниці, то бува.
З тобою я півдня не розмовляю,
І подумки прокручую слова,
Які тобі колись сказати маю.
І ти мовчиш, мов хмарка, посірів,
Яка собі дощу набрала з моря.
Але з найменшим подихом вітрів
Ця хмарка може показати зорі.
Лише думки у кожній голові...
Ні слова ти. У відповідь мовчу я.
Образились. Обоє ми праві.
Тож мовчки підійду і поцілую.