Нічка червнева зіграла виставу яскраву,
В ній ми з тобою щасливо йдемо через сни.
Дивно знаходити в серці вогненну заграву,
Добре відчути снагу, що весь час гомонить.
Як би прекрасно було віднайти цю взаємність,
Тільки не в снах, а реально в своєму житті!
Наче прудким метеором крізь будні буремні,
Місяць пронісся велично, згортаючи тінь.
Нічка червнева забрала все дійство з собою,
В мене лишився самотній зачохлений зал.
Те, що колись називалось принадно любов’ю,
Зникло раптово в прозорих кулісах дзеркал.
17:21, 15.06.2018 рік.
Зображення: http://goguide.bg