***
Зранку знову до пера,
От так "бісова" робота,
Ні хай дощ хоч ллє з відра,
Ні згорить плита до тла,
Марно все...писать охота...
Що тут скажешь в виправдання?..
Як, чому "біда" та сталась,
Звісно, кращі намагання
В стійкі звички правил склались...
Хай хоч грім з небес гримить,
Навіть, краще для поета...
Перші краплі, пил летить,
От вже й тема для сюжета...
Вітер дме, лама кущі,
Гне дерева,віти стогнуть,
Парасольки в хід, плащі,
Хто ні з чим,ті просто мокнуть...
Ливень вшпарив, аж шкварчить,
Злива свище, грима, гупа,
На зупинках люди в групах
Де по одному, де в купах
Збились в зграї, мов сичі,
Мокрі, збуджені стрижі...
Вщухне злива, залящить
Люд асфальтом, що парує,
Вглиб потопів, що вирують,
Босоніж...приємна мить...
***