Ти знала, що біль гартує?
Що трави ростуть вночі...
Що ввечері день сумує
Ярмом на твоїм плечі.
Що рідко ціловані губи,
Бояться казать слова.
Від цього страждають люди
І колом пливе голова.
Та щем, наче сон минає, -
Зросте молода трава.
Чим більше душа кохає,
Тим довше живуть слова.
_______________________
© R. Tserkovnyy, 2018