Іду, де трав шовковий килим
Ласкаво ніжки залоскоче.
Твої зізнання лейтмотивом
Звучати будуть вдень і в ночі.
Я заяснюсь зорею з неба,
В твої дивитись стану очі.
Нічого більше вже не треба,
Щоб сни збувалися пророчі.
Душа іскрилась щоб душею,
Переповнялось щастям серце.
І ти назвеш навік своєю,
Бо ти лиш маєш ключ від дверці.
Перевод Ладомира Михайлова
http://www.stihi.ru/2018/12/17/3841
Иду. Мне на ковре зелёном
Трава щекочет нежно ножки.
Твои прощанья лейтмотивом
Будут звучать и днём, и ночью.
Озарена лучами неба,
В твои глаза глядеть я стану,
Ты лишь любовь мою востребуй.
Ведь ждать тебя я не устану.
Душа с душой пускай искрятся,
Переполняя счастьем сердце.
И пусть скорей мечты свершатся.
Лишь у тебя есть ключ от дверцы.