Пройшли дощі, і на очах
Природа стала оживати –
Розквітли мальви біля хати,
Й пташкИ радiли в деревах.
Дощем напилась і пшениця,
Зміцніло й налилось зерно,
І сяє золотом воно,
А хлібне золото – скарбниця.
А пахло як! Медові квіти
Цвіли казково килимами
І чарували кольорами,
А їх гойдав духмяний вітер.
На пелюстках, немов перлинки,
Волога дощова блищала
Водою квіти напувала,
І грали з сонечком краплинки.