У древніх місцях
Краще пишеться.
Відточений олівець
Кладеш у портфель.
Дістаєш лиш з нагоди,
Коли сонце світить
Й ударяє в повіки
Примхливих дітей.
Сухі чорні землі
Засієм пшеницею.
Забуваєш про страх
Залишитись у темноті,
Коли колос ніжно
Торкнеться обличчя,
Мажори й мінори
Сплетуться в тобі.
Старі храми й замки,
Пейзажі, алеї...
У їхніх прокляттях
Знайшов власний дух.
Коли ти мандруєш
Містами чужими,
Знаходиш в їх стінах
Усі гіркі думки,
Які вже забув.