Натхнення тут:
http://www.stihi.ru/2018/04/06/10708
Згадав...багато, що згадав,
А думав, що давно забулось,
Але у серці відгукнулось
І зрозумів, не там шукав...
Полишив сам о край дороги,
Що дарувала цілий світ,
Дівочу цноту, тіла цвіт
І в кров збивала свої ноги,
Біжучи полем на світанку,
Бо цілу ніч були в траві,
Там де діброви вікові,
Зізнання чули, обіцянку:
Одну кохати цілий вік,
Зв'язати з нею свої мрії,
Але позбавив двох надії,
Як кіт блудливий просто втік...
Згадав, усе згадав і сором
Не дав заглянути у очі,
Що нагадали ті дівочі,
Бо доля клацнула затвором...
П.В.М. 02.07.2018г.