Ти володієш силою такою,
Думками лину за тобою.
У грудях наче птах тріпоче,
І вирватись з неволі хоче.
Коли подумаю у жар кидає,
Червоною стаю як квітка,
Роки сказали бути тихо,
Не вилітай із гніздечка свого.
Щодня й години-як хочеш знай,
Не забувала Я тебе мій милий.
Хоч ми зустрілися - ти не жалій,
Значить було потрібно так - знай .
І хоч потратив ти дорогоцінний час,
В житті буває все так не дарма,
Природа значить відвернула нас,
Щоб не створили ми тоді гріха.
Той поцілунок ніжний - теплий,
Як підпис на обличчю дружби,
Так Я люблю тебе мій друже,
Невже Ти можеш вечір той забути.
26.06.2018 рік О. Майданська