ВЖЕ НАДВЕЧІР’Я БАРВИТЬ СИНЄ НЕБО
Вже надвечір’я барвить синє небо
в червоні й золотаві кольори;
темно-бузкові хмари понад степом
повзуть, мов викрадаються з нори;
чорніють стебла шавлії і цмину,
лягають сірі тіні навсібіч.
І хтось край степу сонечко закинув.
І день палкий згортає тиха ніч.
07.2017
(фото, зроблене моєю онучечкою Настунею, надихнуло на написання цього вірша)