Темна видалася світлина земної частини Майдану: наразі вона за нижній берег Неба...
Вступні рядки вищі й дещо пізніші: там-бо вже й дУші славно загиблих; і тим, Героям, — слава...
А Вам видно?? Чи ви дно??? — Ось, й оберіг, й поріг: аби по бісів ріг; ні дня, ні каїну, ні юді, не рідня...
земний — нижчий берег Небу...
але є й Високий...
...під високую й потребу!
...в спокій ясноокий!!
хто, бува, до Нього вхожий...
в небуденних справах...
...зразу й чув*: зо степом схожий!
...в зоряних отавах!!
ба, й вітри за три та стрічні...
й пустку ж видувають...
...й хмари щастя в зливи вічні!
...й світлом докриляють!!
Там, В Купелі, Сонце Сяє...
Щедро Себе й Бризка...
...й перевізників — немає!
...а летіти — зблизька!!
*) "чув" од "чуття" (ну, почуття... ну, "чувства"!), а не вухом...
Згодом додам відгуки на цю ж (але попередню) публікацію: інші-бо можуть й не статися?