Ти гідність утратив і совість
Бажав ти бути найкращим,
Але не вірив в людей,
Завжди з усіма обережний,
Грошима кишені підступно,
Весь час собі набивав.
І друзів кидав і знайомих,
І вічно з обличчям сумним,
Ти плівся додому нещасний,
Щоб завтра змінити весь світ.
Де підлість і хамство прокляте,
Де гнів і ненависть цвіте,
Ти гідність утратив і совість,
І стрибав по тілу людей.
І скільки б ми не молились,
Щоб світ не тонув у пітьмі,
Блукає між стін і всміхається,
Байдужість, ненависть людська,
У душах навіки зникає,
Довіра, гідність свята.