я без тебе аморфне ніщо
не хотілося б зайвого пафосу
але знаєш,
коли ти прийшов
в мені більше не стало хаосу
і ці речення, складені боязко
показали б усю мою радість
я пишу дуже просто, з обов'язком
не відкрити тобі свою слабкість
знаєш, тут,
у найближчій самотності
я вдихаю усю твою мудрість
в цім словесно-музичному мотлосі
відчуваю твою неминучість
то навіщо я вранці прокинулась?
без бруківки і пневмонії?
____________________________________
то навіщо я в тебе кинулась
я ж не плаваю, я ж не вмію