Мами!

Валерий Лубенский
Хатка на пригорці і криничка, погріб

Та похилений сарай

Це моєї мами все її  багатство

Це моєї мами світлий рай


Проте більш за все на світі турбувалась, рідна,

Чи то ситі діти брат мій, та і я

Та чи хватить грошей до получки батька

Щоб була в достатку вся її сім'я


Тут пройшло дитинство

Мрії про майбутнє

Тут учився в мами

Як добро творить


В вісімнадцять років я поїхав з дому

Щастя здобувати

Яке міг би потім

З мамою ділить


Завжди намагався буть їй гідним сином

Та не зміг їй дати все чого б хотів

Думаю, що мами - вони наші Боги

Самі щонайближчі від усіх Богів.