Пам’яті Левка Лук’яненка
* * *
Дві сили на землі: одна зорить в минуле,
їй рабство — п'єдестал, олжа — підпора їй,
А перед другою — пісень всесвітніх гули,
Сади майбутнього і творчості прибій.
*** Максим Рильський
* * *
Скінчилася ця драматична повість…
Пішла в безмежжя стежка нелегка.
Незламний Дух і невгасима Совість –
Таким запам’ятаємо Левка.
Почув про розстріл вирок – не злякався,
Бо вірив: Україна буде жить!
У таборах мордовських не зламався,
Боровся проти рабства та олжі.
З-за грат землі вкраїнської безмежність
Вселяла в’язням впевненість в серця.
І треба ж так, що Акт про Незалежність –
Як раз на день народження борця!
Скінчилася ця драматична повість…
Пішла в безмежжя стежка нелегка.
Незламний Дух і невгасима Совість –
Таким запам’ятаємо Левка.
© Олег КРАВЧЕНКО