Метаморфози реальност

Светлана Камышная
Він був для мене недосяжним,
Про нього мріяти не сміла,
Такий серйозний і поважний,
Була я тиха й не смілива.
Був він взірцем для чоловіка,
Такий спортивний, горделивий,
А я була мабуть безлика,
І по дівочому мрійлива.
Життя минуло ми зустрілись,
Таке трапляється ж бо диво,
Все враз чомусь премінилось,
І я вже не така мрійлива.
Змінився світ навколо мене,
На нього я дивлюсь і бачу,
То є життя вже інша сцена,
Мене здається він побачив.
Його я також роздивилась,
Сказать поганого не можу,
Та почуття мої змінились,
Звичайним я його знаходжу.
Нас час міняє, то логічно,
Закони в тому є ізвічні,
Ми стали іншими, отож,
Змінились в часі ми також.
Життя, життя, яке мінливе,
Проходить швидко наче злива,
І очищає нас і вчить,
Не всяке золото блищить.