Екзистенціальне ураження.
Виблюй на ганок всю свою злобу.
Знайомі звуки розбитого скла
Зітруть з плейлиста
Мотиви жалоби.
Справжнє кохання стрічається раз,
Та не зупиняєшся тонути в обличчях
Перших зустрічних,
Що загубилися в морі гриммас,
Але ще не спішать відходити в вічність.
Екзистенціальна кома.
Над прірвою став
Бовдур(Сміливець),
Що гучно сміється
В лице самій Смерті.
В зеленому листі побачив я Крах:
Рослина не знає,
Що можу вже завтра,
Зустрівши світанок
На пустій магістралі,
Без ковдри замерзти.
Та чи там ми шукаємо
Справжню розраду?
Це,друже мій,
До біса риторичне питання!
Спробуй поставити його
Смертельно хворому
Чи старому п'яниці,
Що,певне,горить ще
Дитячим бажанням.
Для них ти нероба,мудак,
відчайдушний і...мертвий.
Сьогодні куди втіче сіра реальність?
Хтось вже дотліває.
Хтось поки що - жертва.
А я лиш всміхнуся вам
На прощання.