На підоконня забралася
Жінка молода,
І так, щоб чуло пів міста.
В весь опір вола
Та скільки ж терпіть буду
Цього кобеля,
Та друга б за твої зради
Голову знесла,
Та ти ж мене ізвів, замучив,
Ти ж просто свиня
В тебе совісті чи сраму
І на грам нема,
А якщо зальєш ти бельки,
То тоді вже я
На край світа боса б бігла
Твар ти, скажу я
Зараз стрибну
І хай совість тебе замордує,
За цього кобеля гублю себе,
Хай все місто чує,
Люди добрі, людиночки,
Ви мене не лайте,
А ось цьому волоцюзі
Руки не давайте
Хай же зна оця скотина…
Що, вже час стрибать?
Перестань, руки зламаю,
Ти мене штовхать