У поржавілих купах зброї
Бутонів розсипи рясні.
Троянди – на руїнах – Трої,
Чи це ввижається мені?
Червоні – із вінка Кассандри,
Пророцтва осені і сліз.
Блакитні – їх з далеких мандрів
Напевне, Одіссей привіз.
Серед руїн хлюпоче море,
Таке барвисте й запашне,
А час летить – все без упинку.
І от небес лице прозоре
Та квітів свято цих бучне
Спинили поїзд на хвилинку.
1995