Вона не чула приємних слів,
здається, від другого дня весілля.
Згодом, щоправда, було новосілля,
коли напідпитку сусід говорив,
що ніколи сусідів не мав таких
і вродливої сусідки не бачив такої,
інші гості вдячно вживали напої
і перервались лише на сміх.
Але вранці побачила своє ім'я
на склі захуканого трамваю
і всміхнулась: «Бог мені повідає,
що комусь на світі потрібна я...».