На конвертики хат лето клеит, как марки, оконца.
Не погашены марки - беда не поставила штамп.
А над ними века, лихолетья, то тучи, то солнце.
Пролетаю над ними и я высоко, где-то там.
Опускаюсь на землю, зеленеющий глобус капусты,
Где на полюсе жук, бродит, как неуклюжий пингвин.
Там, под сводом печали, разлита такая акустика -
Прикоснёшься слегка - льётся звон аж до самых вершин.
Ходит мать в огороде. К ней ластится плюшевый пёсик
И никто не убит… не пропал, нет проклятой войны.
Стая диких гусей пролетела, Ивасик- Телесик* …
Все кленовы мосты и все кони ещё вороны.
*****
На конвертики хат літо клеїть віконця,як марки.
Непогашені марки – біда ще не ставила штамп.
Пролітають над ними віки, лихоліття і хмарки.
Я там теж пролітаю,я теж пролітаю там.
Опускаюсь на землю, на сивий глобус капусти.
На самісінький полюс, де ходе жук, як пінгвін.
Під склепінням печалі така хороша акустика.
Ледве-ледве торкнешся,а все вже гуде, як дзвін.
Ходить мати в городі. І лащиться плюшевий песик.
І ніхто ще не вбитий, не вбитий ніхто на війні.
Дикі гуси летять. Пролітає Івасик-Телесик.
Всі мости ще кленові. Всі коні іще вороні.
С украинского.
* Ивасик- Телесик - персонаж украинской сказки.
Иллюстр.
Маковский Владимир. Украинский пейзаж с хатами. 1901.