Присів метелик на квітковий рай,
Надихатись нектаром золоченим,
Відчути шовковичній квітки край,
Помилуватись листячком зеленим.
Він дню радів, крильцятами тремтів,
Свою красу він дарував природі,
Був він щасливим, бо того хотів,
А ще радів він сонячній погоді.
Коли з братів хтось поруч пролітав,
Запрошував до танцю, танцювати,
Миттєво рій метеликів злітав,
У вальсі, щоб красою милувати!