Горять комети в темноті,
Як ті слова із пишних фраз,
Що я шептав на самоті
Твоїй красі, в останній раз.
Не спали ми, ні ти, ні я,
Як і не сплять у мить грози,
Ні небо, ні сира земля,
Ні теплі хвилі бірюзи.
В твоїх очах пекли вогні,
Стихійно, наче від пожеж,
Я в них згорав у далині...
Гаряча даль не мала меж.
Пливли комети в темноті,
І ми кохалися з тобою.
Бо знали, що на самоті -
Краса вмирає молодою.
___________________________
© R. Tserkovnyy, 2018