З дощу малесенька краплинка,
На листячко зелене впала,
Зачепилась, мов за спинку,
Сиділа міцно, привіталась.
Прозора постать, та кругленька,
На світ дивилася й раділа,
Бо інші крапельки слабенькі,
Котились геть, земля збирала.
Скінчився дощик, промінь сонця,
З-за обрію тихенько визирав,
Пройшов через краплинне серце,
Веселкою гарненько прикрашав.
Вітрець бешкетник лист хитнув,
Засяяла краплина яскравіше,
Як гойдалку він гойданув,
А їй від цього стало веселіше.
Та не почуяла, а донизу сповзала,
Усе гойдалась, бавилась, сміялась,
Побачила вже край, там прірва,
Земля її давнесенько чекала.
Впала крапля до землі,
Корінням даючи вологу,
Скінчилося весілля вмить,
Час вже ставати за роботу.
17.07.2018 р.
Запоріжжя