Життя змінилось навкруги,-
Все котиться під три чорти..
Покрила темрява весь світ,
Що існував багато літ..
А ти шукаєш сенс життя,
І все не йдеш у забуття,
І знов замріяно мовчиш,
І видається ніби спиш..
Де правильний зворотній шлях?!
На неіснуючих морях,
На тому судні, що пливе,
І за собою не зове...
Ти теж не звеш і вдаль пливеш,
І почуттям немає меж,
Заціпенів болючий страх
В німих і відданих очах.
Довкола порожньо тепер,
Хтось небо нам бездушно стер,
І посміявся досхочу,
А я за роль його плачу..
Звертаю з кожної з доріг,
Та не жалію своїх ніг,
Щоб перевірити як слід,
Що там, за кожними з воріт.
Ми небуттям одним живем,
Що промайне єдиним днем,
Все стерши, наче й не було,
Куди все добре й зле вело.