Багряна ночь. Пожар или гроза?
Мерещится. Ночь, как голубка сиза.
И молодык за ивами так близко,
И ним недоцелована роса.
Тогда волна бризантна от фугаса
В кусочки разнесёт молодыка,
Трёхпалая от пулемёта трасса
К борту потянется аж в облака
И не дотянется, и небо загорится
Вдруг сразу от пожара и грозы.
И мать из жита вынет варяницы
Не из печи в горшочку, из лозы,
И скажет: - Ешь, сыночек, я сварила
Тогда, когда живая я была -
Что то – окоп солдатский иль могила?...
Не может вспомнить росная трава.
Багряна ніч. Пожежа чи гроза?
Привиділось. Ніч, як голубка сиза.
І молодик за лозами поблизу,
І ним недоцілована роса.
Тоді бризантна хвиля од фугасу
На шмаття рознесе молодика,
Тоді трипала кулеметна траса
Потягнеться вогнем до літака
І не дотягнеться, і небо збагряниться
Відразу од пожежі та грози.
І мати вийме житні варяниці
В горнятку не із печі, а з лози,
І скаже: - Їж, синочку, я зварила
Тоді, коли іще була жива. –
Що це – окоп солдатський чи могила?...
Не пригадає росяна трава.