Зустрiч однокласникiв

Надежда Троян
Давно відспівало дитинство
І юності час пролетів.
Ми школу пройшли материнства,
Вже зрілості час наступив.
Ми разом навчалися в школі,
Сміялись, раділи, росли.
Та в кожного з нас своя доля,
Сьогодні на зустріч прийшли.
Вже виросли в кожного діти
І внуки, як квітки цвітуть.
Як можна цьому не радіти?
Роки пролітають, не ждуть.
Усміхнені, щирі,щасливі,
Такі, як були і колись.
Веселі, смішні і красиві,
Як добре, що ми всі зійшлись!
Давайте згадаємо школу
І первих своіх вчителів.
Той час не вернути ніколи,
Велика подяка ім всім!
Згадаємо тих, хто не з нами,
Хто в вічність уже відлетів.
Куди не пошлеш телеграми,
Хвилина мовчання без слів.
А нам, нехай сонечко сяє,
Хай будуть безхмарними дні.
І кожен із нас пригадає,
Хвилини щасливі й смішні.
Ох,як же тоді ми хотіли
Закінчити школу скоріш.
Якби ми тоді розуміли,
Що краще для нас,що худчіш.
Життя, як те колесо крутить,
Учора, сьогодні, колись...
І хай же воно нам присудить,
Щоб ми не один раз зійшлись!