Лiто

Наталия Бучковская
Темний оксамит нічного неба
Візерунком зірочок розшитий.
Подумки звертаюся до тебе.
Шкода, швидко проминає літо..

У повітрі пахощі духмяні -
стиглі сливи, яблука та груші...
Заблукало десь моє кохання,
Зігріва чиїсь серця і душі.

Соловей витьохкує до ранку,
Дощик ноти пише, вітер - грає.
Зустрічаю радісно світанки,
Захід сонця свій уже чекаю.

Павучки безстрашно прагнуть неба
і мандрують весело по світу,
а мені лише одного треба,
щоб людьми повиростали діти.

Щоб усе в житті у них вдавалось,
Щоб була щасливою родина,
щоб здоров"я всім нам додавалось,
І щоб мир прийшов на Україну.