Знайди себе в очах моїх блакитних,
І, ніби у люстерко, посміхнись.
А стрівши відблиск сонячно-привітний, -
Без остраху поринь в небесну вись...
А я в твоїх очах чарівно-милих
Купатимусь, як ранок у росі,
І йдучи серед трав духмяно-спілих,
Радітиму побаченій красі...
Най погляди цілуються відкриті,
І дивляться у душу, аж до дна.
Щоб ми удвох пригадували миті,
Хвилюючі і теплі, як весна...