Згора моя солом'яна душа,
І тіні не лишилось від бравади.
І день, мов розгубивсь, не поспіша;
Вже і чорти душі моїй не раді.
Та чи одна моя вона така...
Чорт головний святкує перемогу.
І всім, "солом'яним", відверто потака',
Танцюючи Сатиром під порогом.
Згора моя "солом'яна", мов сніп,
Жаліє, що від Батечка втікала:
Надіялась - сама посіє хліб!
А потім...на погоду дорікала.
Росте навкруг один чортополох,
Наче павлін, лиш зовнішність чарує.
Так і солом'яна...та мало, хто в миру' є,
Душі не підопічний скоморох!
05.08.2018р.
В.Масагор.