***
Спізнілий день, ослизлий вечір,
А ніч вислизгує як тінь,
Нічийна, і складає речі,
І намовляє на поклін
Іти до сну, просити милість,
Щоб віщий лік приготував,
Одягши негліже на виріст
З ним пити чай з блакитних трав
Предивних... Виведуть за межі
Обійсть земних, обіч млинів,
Що мелять з зоряних мережив
Наш час на жаль спізнілих днів.