Горе для матері
Над Поліссям сонце сходить
веселкою грає,
по садочку тіні бродять
півень знов співає.
День настав і знову мати
в задумі та горі,
буде сина ожидати,
що в донецкім полі.
Не робочим на комбайні
урожай збирає.
Там воюють, вони крайні,
а за що не знають.
За що гинуть наші діти,
там в сирих окопах?
Хватить нам з тритун галдіти
так скажи, Європа.
Ви скажіть нам, депутати,
Порошенко тоже.
Вас спитає кажда мати,
її син дороже.
За що згинули їх діти,
і де наша згідніть?
Вам добром всім вододіти,
а нам одна бідність?!
Стоїть явір біля хати
небо підпирає,
а в хатині сумна мати
синочка чекає...