Від неї є захват.
По-перше, австріяки молодці за будівництво 1895 році залізниці. Лише вчені могли так спроектувати залізничне полотно і побудувати віадук.
Це ціла тема не лишень віадуків а й самого селища. Місцеві ставляться до нього по-різному, але туристи в захваті. І є від чого. Велич і краса високих довкола гір вражають цей край.
Тепер я розумію,чого люди засилялися в цій гірській місцевості.
По-перше - чисте повітря, джерельні води...
По-друге - авсро-польська архітектура: ганки, балкони, дахи, поверховість, Костьол і церква. Багато лісових та садових дерев. Інколи дивуюся чому наші майже нічого такого величного не будують, а чужі люди з-заграниці з далекої сторони зуміли щось будувати. Не чужі, а українці скільки зруйнували багато. Лісокомбінат де працювало по-над чотири тисячі чоловік, трамплін де відбувалися Всеукраїнські змагання,канатна дорога, яка радувала не лишень багатіїв, але й простий народ, пекарня яка була успішною не тільки для селища , але й для сусідніх сіл.
Ось це називається"Безробіття" - в цьому є тільки декілька перечислень.
І це по всій Україні допустили до якогось там тупого безробіття. А саме це люди ті довели, які сидять в парламентах, які по господарству не вміють керувати, яким не чесно виплачують саму найбільшу зарплату, які не виконують і близько тої долі в праці, що стосується документального плану.
А хіба простий народ який їде заграницю і обробляє все те що міг би коло своєї домівки працювати, не може в Україні гарно заробляти, а в Європу їхати на екскурсію. Але ж ні бо нашим шкода розрахуватись вчасно та ще й за копійки - бо "труд не ціниться"...
© Copyright: Оксана Майданська, 2017
Свидетельство о публикации №217060601124