Розмова з міською річкою
насправді
Річенька сріблястая,
Виграєш на сонечку,
– Скажи мені, милая,
Що на твому донечку?
– Доля моя тяжкая,
Донечко не чистеє,
Та й вода не ясная,
Течія не бистрая.
Люди мене стиснули
Кам’яними брилами,
Гріхи в мене скинули,
Як прип’яли вилами.
Вода життєдайная
В смутку замутилася,
Сила моя тайная
Та й занапастилася.
– Прости мене, річенько,
Що я в тім не знаюся,
Змити горя з личенька
Та й не спромогаюся!
Річенька сріблястая,
Виграєш на сонечку.
Вірю буде, милая,
Чисто твому донечку.