***

София Салецкая
Не довіряй спокою, у ньому гинуть великі ідеї,
Занепадають імперії,
Біржові вовки втрачають хватку,
А, артисти балету - робочу форму.
Не довіряй рівновазі та сталості,
Це відчуття птахів з відрізаними крилами,
Та жінок, що от-от підуть.
Усе найгірше трапляється страшно буденно,
Вдягає сірі роби та посипає попіл на лоба,
Ніби то нічого страшного й не сталося.
А я бажаю тобі невизначеності бажань
Шалених мрій, непевності знань.
Дослухайся до своїх демонів,
Довіряй янголам.
Інколи варто втрачати землю з-під ніг,
Вірити у темні часи,
Аби чесніше чекати сонячні промені навскоси.
Загалом, бажаю тобі не боятися бути невпевненим,
А твоєму лезу -
Нехай усі його рани будуть смертельним.
18