Вмостившись зручно, біля мами,
З цукеркою, що батько дав,
Ти слухав казку вечорами,
А дід Панас розповідав…
Ти народився в шістдесятих,
От-от і буде шістдесят.
Ти космонавтом мріяв стати,
Та не судилось, мабуть, брат.
Судилось БАМ добудувати,
В Афган судилось, на війну,
В Чорнобиль,людство рятувати,
Берлінську нищити стіну…
Також судились дев’яності:
Наперстки, рекет, закордон,
А щоб зустріти гідно гостей,
Останній витрачав купон.
І от нарешті - невагомість,
Космічний двадцять перший вік,
Ти не в скафандрі, ти натомість
Весь в «секонд- хенді» чоловік.
Марс інші будуть заселяти,
А від Венери тільки СНІД.
Тож «Отака ху;)ня малята!»
Казав нам ще в дитинстві дід.:)