Два могутніх крила
Молодого орла
Не напрасно судьба подарила,
Де суцільна імла
Бур'янами вела,
Прямо в сердце влилась его сила.
Стане попелом лід
За байдужістю літ
И судьбу раскромсает на части,
Але в долі моїй
Ти залишила слід,
Ах, какое я вижу в том счастье!
І не віримо ми,
Що негоди зими
Наших жизней тропинки заснежат,
Їх розвієм крильми,
Їх розтопим слізьми,
Навсегда сохранив нашу нежность.
2014 р.